ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за публічне заперечення чи виправдання військової агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014-2015 роках)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
У зв'язку з окупацією Російською Федерацією Криму та активною участю у військових діях на Донбасі на стороні терористичних організацій, у 2014 році в Україні стрімко зросла кількість кримінальних проваджень, пов'язаних зі злочинами проти основ національної безпеки, у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації, військовими злочинами, а також зі злочинами проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Статус Росії як країни-агресора на сьогодні закріплений законодавчо.
Разом з цим на сьогоднішній день не всі діяння, що пов'язані з військовою агресією Росії і які фактично є суспільно небезпечними, підпадають під ознаки злочинів, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Зокрема, дуже частими є випадки публічного невизнання або виправдання окремими особами військової агресії Російської Федерації проти України, а також виготовлення або розповсюдження різного роду матеріалів, що заперечують або виправдовують таку агресію.
Ці випадки можуть бути як пов'язаними з централізованою російською пропагандою, спрямованою на дестабілізацію українського суспільства, так і бути проявом власної позиції окремих осіб відносно дій Росії на території України.
При цьому особливу небезпеку становлять випадки, коли публічне заперечення або виправдання військової агресії лунає з вуст посадових осіб, працівників закладів, які фінансуються з бюджету, в т. ч. педагогів, працівників культури тощо.
В будь-якому випадку публічне заперечення або невизнання військової агресії Російської Федерації проти України, а також виготовлення або розповсюдження різного роду матеріалів, що заперечують або виправдовують таку агресію, є окремим суспільно небезпечним діянням, яке не охоплюється ані диспозицією частини 1 статті 110 КК України «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», ані будь-яким іншим положенням чинного кримінального законодавства.
Так публічне заперечення військової агресії може за своїм змістом не мати прямого заклику до вчинення дій з метою зміни меж території або державного кордону України, а полягати або у невизнанні військових дій Росії в Україні, або тлумаченні таких дій як «допомоги» населенню.
Суспільна небезпека публічного заперечення або виправдання військової агресії полягає в тому, що такі дії не мають нічого спільного з правом особи на свободу слова, оскільки спрямовані проти законодавчо встановлених засад нинішнього суспільного ладу України, згідно з якими Росія є агресором, мають прямим наслідком порушення миру в України і ставлять під сумнів ключові принципи світового порядку.

2. Цілі та завдання законопроекту
Законопроект спрямований на боротьбу проти пропаганди російської військової агресії, підтримку миру Україні та стабільності в українському суспільстві.

3. Загальна характеристика і основні положення законопроекту
Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу Україні, встановивши:
1) кримінальну відповідальність за публічне заперечення чи виправдання військової агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014-2015 роках, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких заперечується та (або) виправдовується така військова агресія, –
у вигляді штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років з конфіскацією матеріалів, у яких заперечується та (або) виправдовується військова агресія, та засобів їх виготовлення і розповсюдження;
2) кримінальну відповідальність за повторне вчинення тих самих дій, або вчинення їх службовою особою –
у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років;
3) підслідність вищезазначених злочинів органам безпеки.
Плюралізм видів та мір покарання пов'язаний з потенційною різноманітністю об'єктивної сторони (активних дій, у яких виражено суспільно небезпечне діяння) та суб'єктів вищезазначених злочинів, що дає можливість, зважаючи на всі обставини, уникнути суворого покарання особам, які вчинили діяння з меншою суспільною небезпекою і навпаки ізолювати від суспільства осіб, які несуть підвищену відповідальність або вчинили більш небезпечні дії.
Підслідність органам безпеки пов'язана із загальною концепцією підслідності злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (за деякими виключеннями).

4. Стан нормативно-правової бази у сфері правового регулювання
Основними законодавчими актами, що регулюють дану сферу правовідносин, є: Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кримінальний процесуальний кодекс України, а також Постанова Верховної Ради України від 27.01.2015 р. «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором».
Єдиним законом про кримінальну відповідальність, який встановлює караність діяння, є Кримінальний кодекс України, у зв'язку з чим внесення змін до інших нормативно-правових актів для запровадження кримінальної відповідальності не потребується.
За родовим об'єктом публічне заперечення чи виправдання військової агресії Російської Федерації по відношенню до України у 2014-2015 роках, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких заперечується та (або) виправдовується така військова агресія, відноситься до злочинів проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Структурно у Кримінальному кодексі України цей злочин повинен посісти місце між публічним запереченням чи виправданням злочинів фашизму, пропагандою неонацистської ідеології, виготовленням та (або) розповсюдженням матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників, з одного боку, та плануванням, підготовкою, розв'язуванням та веденням агресивної війни, з іншого боку.
Єдиним нормативно-правовим актом, який регулює підслідність злочинів, є Кримінальний процесуальний кодекс України, у зв'язку з чим для визначення підслідності для нового злочину внесення змін до інших нормативно-правових актів не потребується.
Положення законопроекту ніяким чином не суперечитимуть Конституції України щодо прав і свобод людини і громадянина, оскільки статус держави-агресора Російської Федерації визначений Постановою Верховної Ради України від 27.01.2015 р. з посиланням на Статут ООН та Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН 3314 «Визначення агресії» від 14.12.1974 р.
Крім цього конституційне право кожного на свободу слова не повинно використовуватися з метою порушення миру, пропаганди військової агресії
Таким чином, реалізація положень законопроекту не потребує внесення змін до інших законів, крім Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування законопроекту
Реалізація положень законопроекту не впливатиме на дохідну чи видаткову частини Державного бюджету України ані на поточний рік, ані на наступні роки.

6. Очікувані правові та соціально-економічні наслідки прийняття законопроекту
Очікуваним наслідком прийняття законопроекту є стимулювання правомірної поведінки (в т. ч. конформістської та маргінальної), а також зменшення публічних заперечень чи виправдань військової агресії Російської Федерації по відношенню до України, виготовлення та (або) розповсюдження матеріалів, у яких заперечується та (або) виправдовується така військова агресія, що у свою чергу полегшить державну інформаційну політику.


Народний депутат України Артюшенко І. А.
(посвідчення № 279)

Пояснительная записка
к проекту Закона Украины «О внесении изменений в Уголовный и Уголовный процессуальный кодексы Украины (относительно установления уголовной ответственности за публичное отрицание или оправдание военной агрессии Российской Федерации по отношению к Украине в 2014-2015 годах)

1. Обоснование необходимости принятия законопроекта
В связи с оккупацией Российской Федерацией Крыму и активным участием в военных действиях на Донбассе на стороне террористических организаций, в 2014 году в Украине стремительно возросло количество уголовных производств, связанных с преступлениями против основ национальной безопасности, в сфере охраны государственной тайны, неприкосновенности государственных границ, обеспечения призыва и мобилизации, военными преступлениями, а также с преступлениями против мира, безопасности человечества и международного правопорядка.
Статус России как страны-агрессора на сегодня закреплен законодательно.
Вместе с этим на сегодняшний день все действия, связанные с военной агрессией России и фактически являются общественно опасными, подпадают под признаки преступлений, предусмотренных законом об уголовной ответственности.
В частности, очень часты случаи публичного непризнания или оправдание отдельными лицами военной агрессии Российской Федерации против Украины, а также изготовление или распространение различного рода материалов, которые отрицают или оправдывают такую агрессию.
Эти случаи могут быть как связанными с централизованной российской пропагандой, направленной на дестабилизацию украинского общества, так и быть проявлением собственной позиции отдельных лиц относительно действий России на территории Украины.
При этом особую опасность представляют случаи, когда публичное отрицание или оправдание военной агрессии звучит из уст должностных лиц, работников учреждений, финансируемых из бюджета, в том. Ч. Педагогов, работников культуры и тому подобное.
В любом случае публичное отрицание или непризнание военной агрессии Российской Федерации против Украины, а также изготовление или распространение различного рода материалов, которые отрицают или оправдывают такую агрессию, отдельным общественно опасным деянием, которое не охватывается ни диспозицией части 1 статьи 110 УК Украины «посягательство на территориальную целостность и неприкосновенность Украины », ни каким-либо другим положением действующего уголовного законодательства.
Так публичное отрицание военной агрессии может по своему содержанию не иметь прямого призыва к совершению действий с целью изменения границ территории или государственной границы Украины, а заключаться или в непризнании военных действий России в Украину, или толковании таких действий как «помощи» населению.
Общественная опасность публичного отрицания или оправдания военной агрессии заключается в том, что такие действия не имеют ничего общего с правом человека на свободу слова, поскольку направлены против законодательно установленных принципов нынешнего общественного строя Украины, согласно которым Россия является агрессором, обладают прямым следствием нарушения мира в Украина и ставят под сомнение ключевые принципы мирового порядка.

2. Цели и задачи законопроекта
Законопроект направлен на борьбу против пропаганды российской военной агрессии, поддержание мира Украина и стабильности в украинском обществе.

3. Общая характеристика и основные положения законопроекта
Законопроектом предлагается внести изменения в Уголовный и Уголовно-процессуального кодекса Украины, установив:
1) уголовную ответственность за публичное отрицание или оправдание военной агрессии Российской Федерации по отношению к Украине в 2014-2015 годах, изготовление и (или) распространение материалов, в которых отрицается и (или) оправдывается такая военная агрессия, -
в виде штрафа от пятисот до тысячи необлагаемых минимумов доходов граждан или ареста на срок до шести месяцев, или ограничение свободы на срок до трех лет, либо лишение свободы на срок до трех лет с конфискацией материалов, в которых отрицается и (или) оправдывается военная агрессия, и средств их изготовления и распространения;
2) уголовную ответственность за повторное совершение тех же действий, или совершение их должностным лицом -
в виде лишения свободы на срок от трех до пяти лет;
3) подследственность вышеупомянутых преступлений органам безопасности.
Плюрализм видов и мер наказания связан с потенциальной разнообразием объективной стороны (активных действий, в которых выражено общественно опасное деяние) и субъектов вышеупомянутых преступлений, что дает возможность, учитывая все обстоятельства, избежать сурового наказания лицам, совершившим деяния с меньшей общественной опасностью и наоборот изолировать от общества лиц, которые несут повышенную ответственность или совершили более опасные действия.
Подследственность органам безопасности связана с общей концепцией подследственности преступлений против мира, безопасности человечества и международного правопорядка (за некоторыми исключениями).

4. Состояние нормативно-правовой базы в сфере правового регулирования
Основными законодательными актами, регулирующими данную сферу правоотношений, являются: Конституция Украины, Уголовный кодекс Украины, Уголовно-процессуальный кодекс Украины, а также Постановление Верховной Рады Украины от 27.01.2015 г.. «Об Обращении Верховной Рады Украины к Организации Объединенных Наций, Европейского парламента, Парламентской Ассамблеи Совета Европы, Парламентской Ассамблеи НАТО, Парламентской Ассамблеи ОБСЕ, Парламентской Ассамблеи ГУАМ, национальных парламентов государств мира о признании Российской Федерации государством-агрессором ».
Единственным законом об уголовной ответственности, устанавливающий наказуемость деяния, является Уголовный кодекс Украины, в связи с чем внесение изменений в другие нормативно-правовых актов для введения уголовной ответственности не требуется.
По родовым объектом публичное отрицание или оправдание военной агрессии Российской Федерации по отношению к Украине в 2014-2015 годах, изготовление и (или) распространение материалов, в которых отрицается и (или) оправдывается такая военная агрессия, относится к преступлениям против мира, безопасности человечества и международного правопорядка.
Структурно в Уголовном кодексе Украины это преступление должно занять место между публичным отрицанием или оправданием преступлений фашизма, пропагандой неонацистской идеологии, изготовлением и (или) распространением материалов, в которых оправдываются преступления фашистов и их приспешников, с одной стороны, и планированием, подготовкой, развязку "Связывание и ведением агрессивной войны, с другой стороны.
Единственным нормативно-правовым актом, регулирующим подследственность преступлений, является Уголовный процессуальный кодекс Украины, в связи с чем для определения подследственности для нового преступления внесения изменений в другие нормативно-правовых актов не требуется.
Положения законопроекта никоим образом не будут противоречить Конституции Украины относительно прав и свобод человека и гражданина, поскольку статус государства-агрессора Российской Федерации определен Постановлением Верховной Рады Украины от 27.01.2015 г.. Со ссылкой на Устав ООН и резолюцию Генеральной Ассамблеи ООН 3314 «Определение агрессии» от 14.12.1974 г..
Кроме этого конституционное право каждого на свободу слова не должно использоваться с целью нарушения мира, пропаганды военной агрессии
Таким образом, реализация положений законопроекта не требует внесения изменений в другие законы, кроме Уголовного и Уголовно-процессуального кодексов Украины.

5. Финансово-экономическое обоснование законопроекта
Реализация положений законопроекта не повлияет на доходную или расходную части Государственного бюджета Украины ни на текущий год, ни на последующие годы.

6. Ожидаемые правовые и социально-экономические последствия принятия законопроекта
Ожидаемым следствием принятия законопроекта является стимулирование правомерного поведения (в том. Ч. Конформистской и маргинальной), а также уменьшение публичных возражений или оправданий военной агрессии Российской Федерации по отношению к Украине, изготовление и (или) распространение материалов, в которых отрицается и (или) оправдывается такая военная агрессия, в свою очередь облегчит государственную информационную политику.


Народный депутат Украины Артюшенко И. А.
(удостоверение № 279)